Крім зазначеного приклада азотування алюмінієвого порошку, даний метод використовували при азотуванні ніобію. Установлено, що добавки нітридів до металевих порошків досить істотно підвищують температуру запалення їх в азоті, згладжують температурні ефекти в момент запалення, сприяють поліпшенню газопроникності завантаження й технологічних властивостей проміжних і кінцевих продуктів азотування.
Одержання нітридів тугоплавких металів, алюмінію й магнію азотуванням порошків у промислових умовах здійснювалося безперервним методом, тобто безперервною подачею порошку в зону нагрівання печі в распыленном (зваженому) стані.
Це дозволяє приблизно в 50 разів підвищити продуктивність печей проти періодичного завантаження, а також одержувати нітриди не у формі спеков, а у формі порошків, що практично виключає наступне здрібнювання й удешевляет процес. Останнім часом пробують одержати нітриди розпиленням металів у плазменной струменю із застосуванням азоту. Так, у синтезували нітриди магнію й титану обробкою металів у плазменной струменю азоту. В отриманих продуктах утримується 30-40% відповідних нітридів.
При аналогічній обробці вольфраму й молібдену нітриди не утворяться. Принципово таким же методом можуть бути отримані складні нітриди - при обробці боридов плазменной струменем утворяться нітриди металів або боронитриды; складні з'єднання з азотом утворяться й при обробці силіцидів і карбідів.
Звичайним восстановителем при цьому є вуглець. Однак при відновленні окислів карбидообразующих металів поряд з нітридом утвориться й карбід, що може давати з нітридом безперервний ряд твердих розчинів, як це відбувається при одержанні нітриду титану, де утвориться твердий розчин TiN-TiC (або TiN- -TiC-TiO). Це обмежує можливості використання методу в основному одержанням технічних нітридів, якщо забруднення вуглецем не має істотного значення для їхнього подальшого використання.
